Піхота наступає
Фронтові мемуари та тактичний аналіз від молодого Ервіна Роммеля. Бої Першої світової війни на Західному фронті, у Румунії та під Капоретто очима офіцера-піхотинця: швидкість, ініціатива, рішення за лічені хвилини.
675 грн
Книги автора Роммель Ервін
Ервін Роммель (Johannes Erwin Eugen Rommel) — один із найвідоміших німецьких генерал-фельдмаршалів періоду Другої світової війни, який отримав всесвітнє прізвисько «Лис пустелі» (нім. Wüstenfuchs) за свої нестандартні та успішні тактичні дії на чолі Африканського корпусу в Північній Африці.
Генерал-фельдмаршал (присвоєно 22 червня 1942 року після взяття Тобрука).Ключові етапи військової кар’єри
- Перша світова війна: Воював у складі гірського батальйону на Італійському та Румунському фронтах. За проявлену відвагу та захоплення ключових позицій був нагороджений найвищим орденом Пруссії — Pour le Mérite (1918). На основі свого досвіду пізніше написав знамениту книгу з тактики «Піхота наступає».
- Французька кампанія (1940): Командував 7-ю танковою дивізією, яка через стрімке, непередбачуване просування та ефект несподіванки отримала назву «Примарна дивізія».
- Північноафриканська кампанія (1941–1943): очолив Німецький африканський корпус (DAK), відправлений на допомогу італійським союзникам. Незважаючи на постійний брак постачання, завдав низки значних поразок британським військам, завдяки чому заслужив повагу навіть з боку супротивників за лицарські методи ведення війни. Його просування було зупинено лише в битві під Ель-Аламейною.
- Оборона Нормандії (1944): Командував групою армій «B» у Франції та керував модернізацією оборонних укріплень Атлантичного валу напередодні висадки союзників.
Обставини загибелі
17 липня 1944 року автомобіль Роммеля у Франції був обстріляний британським винищувачем, внаслідок чого воєначальник отримав важкі поранення голови.
Під час розслідування невдалого замаху на Адольфа Гітлера 20 липня 1944 року («Змова генералів») гестапо виявило зв’язки Роммеля зі змовниками. З огляду на його величезну популярність серед німецького народу, Гітлер не міг влаштувати над ним публічний суд. Роммелю було надано вибір: постати перед Народним трибуналом (що спричинило б переслідування його родини) або покінчити життя самогубством із гарантією збереження честі та проведення державних похоронів. 14 жовтня 1944 року Ервін Роммель прийняв ціаністий калій. Офіційно було оголошено, що він помер від наслідків отриманих раніше поранень.