Опис книги
Поезія та фотографія розмовляють однією мовою, вони бачать зовнішнє і відображають внутрішнє. Малюнок ландшафтів, вулиць, рухи людей і тварин - нічого не лишається поза увагою фотографа чи поета.
Обидва віддані своїй справі, протягом тривалого часу відточували свою майстерність, щоб мати можливість бачити, памʼятати та розповідати, - кожен за допомогою своїх інструментів.
Країна - це не просто географічно та політично обмежений простір. Це частина землі, межі якої ми, люди, твердо вирішили окреслити, дати усьому назви та наділити усе особливими рисами, і де всі ми хочемо відчувати себе вдома. Ми хочемо бачити світло, говорити про її красу, в існуванні якої ми переконані, відчувати її вади так, ніби це вади нашого власного тіла.
Поет Юрій Буряк розповідає по-своєму, йдеться про те, щоб побачити все одразу, історію та сучасність, що те, що сучасність, також стане історією, що сьогодення є частиною великого потоку. Селяни обробляли землю, країною марширували армії, розвивалася промисловість, жінки і чоловіки жили і помирали, зустрічались і розлучалися, любили і мріяли.
Фотограф Ян-Петер Лахаль зосередив свою камеру на цілому та деталях, комічному та сумному, омріяному, будівлях і спорудах, польоті птахів, усій енергії, яка тече та робить країну живою. Його фотографії розповідають про важкість життя та роботи, легкість польоту птаха, неймовірне бажання людини знайти свій шлях.
Ця книга - подорож в образі та слові країною, яка є водночас станом душі та надзвичайно реальною. Світло і тіні змінюють одне одного уві сні та наяву, людські очі дивляться на нас зі сторінок книги, ніби хочуть сказати, що це стосується нас усіх.
