Опис книги
Це вдумливий погляд на історію меланхолії, починаючи із Середньовіччя і до наших днів; спроба описати ті значення і природу, які різні епохи приписували «депресії», її причинам та наслідкам, адже вони не завжди розумілися однаково.
Зневіра – це не тільки меланхолія, а ще й смуток, відчай, тривога, байдужість, нудьга і насамперед – депресія. Визначення зневіри спершу виникло як один зі смертних гріхів у релігійному розумінні, а от у сучасному, мирському баченні вона перетворилася на психічний розлад. Яким чином описувався цей стан душі у різні періоди розвитку західноєвропейського суспільства? Від зневіри середньовічного ченця до спліну денді Бодлера, від романтичної меланхолії Леопарді до нудьги та байдужого ставлення до життя таких героїв російської класики як Обломов або антигероїв Чехова, від екзистенційної тривоги Гайдеггера, Сартра, Камю до темної, загрозливої порожнечі хворого на депресію наших днів, який потребує допомоги психоаналітиків та психотропних засобів. Книга – своєрідна уявна подорож між схожими, але не цілком однаковими душевними станами, пов’язаними єдиною провідною особливістю, серед яких – загроза, брак, помилка, байдужість до світу та ближнього, які людство у різні епохи переживало як болючу та руйнівну спокусу.
Книга приверне увагу читачів-інтелектуалів, навіть не професійних психологів та психоаналітиків, оскільки пояснює у простому і легко зрозумілому стилі складні філософські теорії (наприклад, вчення Шопергауера, Гайдеггера, Сартра), не опускаючись до шаблонних спрощень. Приємне читання для широкого кола читачів, яке не розчарує і спеціалістів галузі, які цікавляться оригінальними та провокативними ідеями.
