Опис книги
Як виникають і закріплюються у громадській думці певні ідеї та вірування? І яку ціну заплатило людство, перш ніж у тій чи тій людській цивілізації з'явилася втомлена система культурних кодів, які вже вишли за межі національного розвитку і керують людською поведінкою? Одвічна потреба «їсти» зіграла фундаментальну роль в історії людства, його культах, ритуалах, таємних і явних, традиціях, відмерлих і сучасних, соціальних устроях, загартованих війнами, катаклізмами, еволюціями та революціями, голодом, канібалізмом, епідемі бореться досі. Культура як система правил і табу, до формування яких долучилися найсвітліші уми, водночас збагачуючи людське буття, тож Паоло Росі, італійський філософ культури, автор цієї подорожі століттями «Їсти» готує свою вишукану й захоплюючу історію, майстерно компонуючи науку та мистецтво. Він стверджує: епоха, коли питаннями їжі та харчування займалися лише антропологи та психологи з університетськими дипломами, добігла кінця. У постінформаційну еру тілесне й духовне, культура фізичного та інтелектуального споживання – дуальні процеси у нерозривному поєднанні та взаємопроникненні – є невід'ємною частиною нашої життя. Навіть неможливість встановити, де «правильно», а де ні, лише засвідчує, що у лабораторії не існує невдалих експериментів, і ці експерименти тривають, а кожен із нас – їхній учасник. Якщо ви не чули досі про смак №5 – «умамі», то це не означає, що ви його ще не пізнали. Те, що ми з вами називаємо смаком, є формою чуттів, яка керується окремою системою чуттів і яка лежить в основі смакових відчуттів, а саме: солодке, солоне, кисле та гірке (та інших, у яких немає назв). Але, як стверджує автор книжки, існує ще ціла низка відчуттів, притаманних ротові та носові, які не можна віднести ні до смаків, ні до запахів. Чи є правдою ті, що колись їжа була «натуральною», що ті, чим харчувалися наші діди та прадіди, було «справжнім» та «смачнішим»? Автор шукає і знаходить відповіді на безліч питань і розвінчує небезпечні міфі масової культури, адже він десятиліттями досліджував історію ідей та культур, тому його надзвичайно цікаві та неординарні міркування на (для когось) буденну тему споживання їжі – голод та ожиріння, піст і святість, їжа як манія, глобалізація та апокаліпсис, «натуральна» та «ненатуральна» їжа, анорексія, фобії, мода – дадуть змогу подивитись на історію цивілізації під іншим кутом, стануть одкровенням і справжнім відкриттям для великого кола читачів.
