Едда — звід давньоісландської літератури XIII століття, що дійшов до нас у двох книгах. Їх прийнято розрізняти як Молодшу, або Прозову, Едду та Старшу, або Поетичну, Едду. Ці книги залишаються найповнішим і найдокладнішим джерелом, на яке спираються сучасні знання про германську міфологію.
![]()
Молодша Едда - Видавництво Жупанського
Молодша (Прозова) Едда
Автор Молодшої Едди — ісландський вождь, поет та історик Сноррі Стурлусон. Книгу було написано, імовірно, у 1222–1223 роках. По суті це підручник поетики. Він мав навчити молодих поетів складних розмірів ранніх ісландських скальдів (придворних поетів). Крім того, він допомагав читачам християнської доби розібратися в міфологічних сюжетах, про які йдеться в давній поезії або на які вона натякає.
Книга складається з пролога й трьох частин. Дві з них цікаві насамперед знавцям давньоскандинавської та германської літератури:
«Мова поезії» (Skáldskaparmál) присвячена витіюватим, схожим на загадки кеннінгам та іносказанням скальдів.
«Перелік розмірів» (Háttatal) містить приклади 102 віршованих розмірів, відомих Сноррі.
Третя частина, «Видіння Ґюльві» (Gylfaginning, буквально — «Обман Ґюльві»), розрахована на широкого читача. Вона написана у формі діалогу й розповідає, як Ґюльві, король шведів, прийшов до Асґарда — твердині богів. Відповідаючи на його запитання, боги переказують скандинавські міфи про виникнення світу та про пригоди богів. Вони говорять і про долю, що чекає на всіх у Рагнарок — Загибель, або Присмерк, богів. Розказано все це драматично, з гумором і чарівністю.
![]()
Старша Едда - Видавництво Жупанського
Старша (Поетична) Едда
Старша Едда дійшла до нас у рукописі другої половини XIII століття, але містить значно давніший матеріал. Звідси її друга назва — Старша Едда. Це збірка міфологічних і героїчних пісень невідомих авторів. Вони створювалися протягом тривалого часу, приблизно з 800 по 1100 рік н. е. Здебільшого це драматичні діалоги, написані стислою, простою й архаїчною мовою. Вона різко відрізняється від вишуканої поезії скальдів.
Міфологічні пісні
Міфологічний цикл відкривається «Віщуванням вельви» (Vǫluspá). Це масштабний космогонічний міф: у яскравій черзі сцен він оглядає історію богів, людей і карликів — від народження світу до загибелі богів і кінця світу.
Далі йдуть «Промови Високого» (Hávamál) — набір розрізнених, фрагментарних повчальних пісень. У них зібрано мудрість бога-чаклуна й воїна Одіна. Настанови в них цинічні та здебільшого аморальні — очевидно, вони народилися в добу беззаконня й віроломства. Ближче до кінця розповідається дивний міф про те, як Одін здобув магічну силу рун (літерних знаків): він повісився на дереві й дев'ять ночей терпів голод і спрагу. Закінчується пісня переліком магічних заклять.
Одна з найкращих міфологічних пісень — жартівливе «Слово про Трюма» (Thrymskvida). У ньому велетень Трюм викрадає молот громовержця Тора і в обмін на нього вимагає собі за дружину богиню Фрейю. Тор вирушає до Трюма сам, перевдягнений нареченою. Гумор народжується з дивовижних манер «нареченої» на весільному бенкеті: вона з'їдає бика та вісім лососів і випиває три чани меду.
Героїчні пісні
У другій половині Старшої Едди зібрано пісні про германських героїв. Усі вони, крім «Пісні про Велунда» (Völundarkvida) — про коваля Велунда, він же Віланд, — пов'язані з героєм Сіґурдом (Зіґфрідом). У них розповідається про його юність, одруження з Ґудрун, загибель і трагічну долю бургундів (нібелунгів).
Ці пісні — найдавніші з-поміж збережених поетичних форм германського сказання про обман, кровопролиття та помсту. Воно лягло в основу великого середньовічного німецького епосу «Пісня про нібелунгів». Але епос стоїть на порозі лицарського роману, а суворі пісні Едди зупиняються на жорстоких і кривавих діяннях. Вони розповідають про них із похмурим стоїцизмом, який ніщо цивілізуюче не пом'якшує.
Часті запитання про Едду
Що таке Едда в ісландській літературі?
Едда — це збірка давньоісландської літератури XIII століття. Вона вважається найповнішим джерелом відомостей про германську міфологію і складається з двох книг: Молодшої та Старшої Едди.
Скільки існує основних видів Едди?
Основних видів два. Молодша (Прозова) Едда — підручник поетики, що складається з трьох частин: «Видіння Ґюльві» (Gylfaginning), «Мова поезії» (Skáldskaparmál) і «Перелік розмірів» (Háttatal). Старша (Поетична) Едда — збірка міфологічних і героїчних пісень приблизно 800–1100 років. Дійшла вона в пізнішому рукописі, до якого ввійшов значно давніший матеріал.
Які сюжети й теми входять до Едд?
Старша Едда подає космогонічні міфи, мудрість Одіна й оповіді про богів, зокрема про Тора. Здебільшого це драматичні діалоги. Молодша Едда пояснює скандинавську міфологію та поезію скальдів.
Хто написав або склав Едди?
Молодшу Едду близько 1222–1223 року написав Сноррі Стурлусон — ісландський вождь, поет та історик. Авторів Старшої Едди невідомо. Рукопис цієї збірки належить до другої половини XIII століття, але містить давніший матеріал, і саме тому її називають Старшою.
Чому Едди важливі для вивчення скандинавської міфології?
Вони дають найповніше уявлення про скандинавську міфологію. Старша Едда простою й прямою мовою передає міфи та історії германських героїв. Молодша Едда, створена як підручник для поетів, зберегла сказання й традиції доби, коли ісландці почали відроджувати інтерес до своїх язичницьких предків.
Як Едди вплинули на іншу літературу та сучасну культуру?
Едди стали основним джерелом знань про скандинавську міфологію й вплинули на незліченні книжки, твори мистецтва та музику. Молодша Едда пояснює складні відсилання до богів і давніх героїв у поезії скальдів. Обидві збірки зберегли давні германські сказання з темами героїзму, долі та устрою всесвіту, тож надихають авторів і сьогодні.
Залиште ваш коментар