Баугаус: школа, яка змінила уявлення про дизайн


Будівля Баугаусу в Дессау-Росслау, Саксонія-Ангальт, Німеччина

Баугаус — німецька школа дизайну, архітектури та прикладного мистецтва, що працювала з 1919 до 1933 року. За порівняно короткий час вона сформулювала новий підхід до творчості: поєднати художню ідею, ремісничу майстерність і можливості техніки. Цей принцип помітно вплинув на предметний дизайн, архітектуру та мистецьку освіту в багатьох країнах.

Школа послідовно працювала у трьох містах: до 1925 року — у Веймарі, потім у Дессау, а останні місяці свого існування — у Берліні. Попри нетривалий період роботи, Баугаус став важливою точкою відліку для сучасного дизайну.

Як з’явився Баугаус

Засновником школи був архітектор Вальтер Ґропіус. Він об’єднав Веймарську академію мистецтв і Веймарську школу мистецтв та ремесел. Новий заклад отримав назву Bauhaus — «дім будівництва». Вона утворена перестановкою частин німецького слова Hausbau, що означає «будівництво будинку».


Вальтер Ґропіус

Для Ґропіуса архітектура була основою, що поєднувала різні види мистецтва. У Баугаусі прагнули подолати поділ між мистецтвом і ремеслом: студент мав однаково добре розуміти художню форму та володіти технічними навичками.

Ідеї школи: краса, функція та масове виробництво

Ще у XIX столітті англійський дизайнер Вільям Морріс та інші реформатори намагалися повернути ремеслу високу якість і поєднати його з розумним проєктуванням речей. Ці ідеї стали основою руху Arts and Crafts. Баугаус продовжив приділяти увагу дизайну предметів повсякденного життя, але відмовився від орієнтації на індивідуальні дорогі речі ручної роботи.

Ґропіус розумів, що у XX столітті дизайн не може існувати окремо від машинного виробництва. Тому в школі створювали проєкти, розраховані на масове виготовлення. Такий підхід допоміг дизайнерам по-новому подивитися на повсякденні предмети: вони мали бути зручними, функціональними й естетичними не лише для заможної аудиторії, а й для суспільства загалом.

Як навчали в Баугаусі

Перш ніж потрапити до майстерень, студенти проходили обов’язковий шестимісячний підготовчий курс. У різні роки його викладали Йоганнес Іттен, Йозеф Альберс і Ласло Могой-Надь.

Потім починалася робота в майстернях: столярній, металевій, керамічній, вітражній, майстерні настінного розпису, ткацтва, графіки, типографіки та сценічного мистецтва. Зазвичай заняття проводили два наставники. Художник, або майстер форми, відповідав за теорію та художнє рішення, а майстер-ремісник знайомив студентів із матеріалами, технологіями та виробничими процесами. Після трьох років навчання в майстерні випускник отримував диплом підмайстра.

Викладачі та мистецьке середовище

У Баугаусі працювали видатні художники й дизайнери XX століття. Серед них — Пауль Клее, Василь Кандинський, Ліонель Файнінгер, Оскар Шлеммер, Марсель Бройер, Герберт Баєр, Герхард Маркс і Георг Мухе. Їхні художні погляди відрізнялися, тому роботи школи не зводилися до єдиного візуального шаблону.

З Баугаусом часто пов’язують строгу геометрію, лаконічність та ощадливе використання засобів. Проте створені тут проєкти були значно різноманітнішими: школа працювала з графікою, типографікою, предметами інтер’єру, керамікою, текстилем, сценічним оформленням та архітектурою.

Архітектурний напрям і закриття школи

Учасники Баугаусу займалися архітектурними проєктами з 1919 року, зокрема адміністративними, навчальними та житловими будівлями в Дессау, спроєктованими Ґропіусом. Однак самостійне архітектурне відділення з’явилося лише у 1927 році. Його керівником став швейцарський архітектор Ганнес Маєр.

Після відходу Ґропіуса у 1928 році Маєр очолив школу, але в 1930 році був змушений залишити посаду через конфлікт із владою Дессау, спричинений його лівими політичними поглядами. Наступним директором став Людвіг Міс ван дер Рое. У 1933 році нацистський режим змусив Баугаус закритися.

Жінки в Баугаусі

Баугаус приймав жінок, хоча в Німеччині того часу можливості для мистецької освіти поза домом були обмеженими. Водночас студенток нерідко спрямовували до галузей, які вважалися «жіночими», — передусім до ткацтва та кераміки.

Анні Альберс прийшла до ткацької майстерні після вивчення живопису у Мартіна Бранденбурга. Спочатку це рішення не викликало в неї інтересу, але згодом вона захопилася можливостями матеріалу й почала експериментувати з незвичайними волокнами. Маріанна Брандт переконала Ласло Могой-Надя прийняти її до металевої майстерні та стала її першою студенткою. Пізніше вона створила настільну лампу Kandem 1928 року — одну з найуспішніших у комерційному відношенні речей Баугаусу.


Поштовий блок «Дизайн у Німеччині»

Серед інших значущих жінок школи — Гертруда Арндт, Беніта Кохе-Отте, Ґунта Штельцль і Лючія Могой.

Вплив Баугаусу на сучасний дизайн

Продукцію майстерень Баугаусу широко відтворювали, а поширення функціональних предметів без надмірного декору значною мірою пов’язане з ідеями та прикладом цієї школи. Її викладачі й випускники передали свої методи навчання до різних країн.

Сьогодні підготовчі курси, присвячені базовим елементам дизайну, входять до програм багатьох мистецьких навчальних закладів. Одним із помітних продовжень традиції стала Нова школа Баугаус, яку Ласло Могой-Надь заснував у Чикаго в 1937 році. Того ж року Вальтер Ґропіус став керівником архітектурної школи Гарвардського університету, а роком пізніше Людвіг Міс ван дер Рое переїхав до Чикаго й очолив архітектурне відділення Іллінойського технологічного інституту.

Книги про Баугаус

  • Bauhaus. World of Art - доступний та багато ілюстрований вступ до історії Баугауза. Френк Вітфорд розглядає соціальний та історичний контекст виникнення школи, її методи навчання, діяльність викладачів та повсякденне життя студентів.
  • Bauhaus - книга, створена спільно з Bauhaus-Archiv/Museum für Gestaltung у Берліні. Близько 550 ілюстрацій — плани, фотографії, ескізи та макети — ілюструють історію школи у Веймарі, Дессау та Берліні, її роботи, ідеї та ключових учасників.
  • Bauhaus (Basic Art Series 2.0) - Видання розповідає про Баугаус як про простір творчого обміну між викладачами та студентами. У центрі уваги — живопис, скульптура, дизайн, архітектура, кіно, фотографія, текстиль, кераміка, театр та інші напрямки, об’єднані ідеєю цілісного твору мистецтва.

Залиште ваш коментар

*