Книга Українська модерна проза. Антологія | Марко Черемшина, Гнат Михайличенко, Клим Поліщук, Михаил Могилянский, Іван Липа, Наталя Кобринська, Євген Мандичевський, Василь Пачовський, Євгенія Ярошинська, Олексій Плющ, Грицько Григоренко, Гордій Юрич, Микита Шаповал, Павло Богацький, Василь Стефаник, Ольга Кобилянська, Гнат Хоткевич, Михайло Яцків, Галина Журба, Одарка Романова

Антологія «Українська модерна проза» представляє майже невідомі твори переважно забутих письменників початку ХХ сторіччя – Марка Черемшини, Євгена Мандичевського, Василя Пачовського, Івана Липи, Євгенії Ярошинської та багатьох інших. Щоб якнайповніше зазнайомити читачів з працями саме цих, забутих митців, поза увагою залишені хрестоматійні модерністські творіння класиків нашої літератури - Михайла Коцюбинського, Івана Франка, Ольги Кобилянської, Володимира Винниченка. Також обійдено увагою українську модерністську поезію, оскільки вона практично вся вже була опублікована як в окремих авторських збірках, так і в антологіях (зокрема в книгах «Невідоме Розстріляне Відродження» та «Львівська Антологія», які вийшли друком у видавництві «Фоліо»). Переважна більшість оповідань та повістей, які війшли до цієї антології, походить з давніх часописів – «Літературно-Наукового Вістника», «Української Хати», «Ілюстрованої України», «Будучини», «Буковини», «Шляху», «Шляхів Мистецтва» та інших. Нові віяння, які прийшли з Заходу на початку ХХ сторіччя, надихнули наших митців на відхід від старої реалістичної школи. Українська модерна проза того часу сміливо заторкує раніше замовчувані теми, вдається до фантасмагорій, готики, притчі, символізму й імпресіонізму. Багато хто з авторів намагається поєднати поезію й музику або прозу й музику, маючи за мету передати словами звучання музичного твору. Героями оповідань часто стають уже не робітники й селяни, а митці. За всі ці новаторства, за відхід від зображення суворої дійсності, за надто широкий політ фантазії творців українського модерну жорстоко критикували з табору прихильників просвітянства та хуторянства. Окремі часописи відверто ворогували між собою, наприклад «Рада» і модерна «Українська Хата», публікували гострі критичні статті. Завдяки цьому витворилася багата полемічна література, якої так бракує в наш час. Завершують антологію спогади Петра Карманського про львівську богему; Галини Журби, Павла Богацького та Клима Поліщука – про київську. Справжнім відкриттям для читачів стане публікація дуже відвертої автобіографічної повісті Клима Поліщука «Світ червоний», де зображені відомі київські поети і прозаїки 1917–1919 років. На жаль, ранній період українського модерну тривав не довго. Перша світова війна внесла свої корективи, а нова доба вимагала вже інших творів.