Ваш кошик порожній.

Книги автора Шмітт Карл

Дата народження:
Місце народження: Плеттенберг, Зауерланд, Німецька імперія
Дата смерті:
Місце смерті: Плеттенберг, Північний Рейн-Вестфалія, ФРН
Вік: 96

Карл Шмітт (нім. Carl Schmitt; 11 липня 1888 — 7 квітня 1985) — видатний німецький юрист, філософ, політичний теоретик і геополітик. Його вважають однією з найвпливовіших і водночас найсуперечливіших постатей у політичній думці XX століття. Через активну співпрацю з нацистським режимом у 1930-х роках він отримав неофіційне прізвисько «коронований юрист Третього рейху».

Основні концепції та ідеї

  • Поняття політичного: Шмітт стверджував, що суть політичного полягає у специфічному поділі на «друзів» і «ворогів». Політичне виникає там, де з’являється готовність групи людей до колективного протистояння зовнішньому ворогу.
  • Політична теологія: Теорія про те, що всі найважливіші концепції сучасного державного права є секуляризованими (перенесеними у світську сферу) теологічними поняттями.
  • Суверенітет і надзвичайний стан: Йому належить відома формула: «Суверен — це той, хто ухвалює рішення про надзвичайний стан». Шмітт критикував ліберальний парламентаризм за нездатність діяти рішуче в умовах кризи.
  • Номос Землі: У геополітиці він розвивав ідеї про глобальний просторовий порядок та поділ світу на «сфери впливу», протиставляючи сухопутні держави (Теллурократія) морським (Талассократія).

Біографія та кар’єра

  • Освіта: Вивчав право в Берліні, Мюнхені та Страсбурзі, де у 1910 році захистив докторську дисертацію.
  • Період Третього рейху: 1 травня 1933 року вступив до НСДАП. Активно обґрунтовував легітимність влади Адольфа Гітлера з юридичної точки зору. Був призначений прусським державним радником і очолював союз нацистських юристів.
  • Післявоєнні роки: У 1945 році його інтернували американські війська, допитували на Нюрнберзькому процесі, але не засудили. Через нацистське минуле йому було накладено довічну заборону на викладання в університетах Німеччини. До кінця життя писав праці у своєму рідному місті Плеттенберзі.

Основні праці

  • «Диктатура» (1921)
  • «Політична теологія» (1922)
  • «Поняття політичного» (1927)
  • «Номос Землі» (1950)
  • «Теорія партизана» (1963)

Незважаючи на компрометуючу біографію, його теоретичні праці й досі ретельно вивчаються як правими, так і лівими політичними філософами по всьому світу.