У володіннях Волоса. Поезії (неоязичницькі)

Інтуїтивно-філософське осягнення складних перипетій буття світу й людини в ньому з гострим відчуттям його течії, коли часто іманентний вияв на межі причинності, химер та медитацій переростає в трансцендентну логіку, і коли невідворотність взаємозвʼязку причини й наслідку постають поетичним засобом розкриття сутності Добра і Зла, де його мірою виступає гріх як передумова розвитку самого буття. Все це виявляє в собі творчість поета й етнолога Миколи Ткача в його новій книзі «У володіннях Волоса».

Волос - персонаж української міфології. Як міфологічна сутність він є уособленням критичних величин стихій і середовищ, що спричинюють незворотні зміни в розвитку буття. Наші предки-язичники повʼязували з ним торгівлю, мистецтво, мисливство, скотарство, хліборобство. Волос вважався володарем нижнього світу. А як астральне божество - повʼязується із зодіакального сузірʼям Водолія, в якому земля перебуває з 2003 року.

До книжки увійшли вірші різних років: як з попередніх книжок, так і ще не опубліковані.